Не можуть бути восприємниками (хресними) наступні особи.
- Монахи і монахині.
- Батьки для власних дітей.
- Особи, які перебувають між собою в шлюбі, за традицією Православної Церкви, не можуть хрестити одне немовля, але при цьому подружжю дозволяється бути хресними різних дітей одних і тих же батьків, тобто різночасно.
- Невіруючі.
- Нехрещені.
- Малолітні.
- Психічно ненормальні (душевнохворі) люди.
- Особи, які прийшли в храм в нетверезому вигляді.
В крайньому випадку допускається Хрещення і без воспрємників, тоді сам священик вважається хресним батьком.
Наречення імені
Церковне ім’я при хрещенні нарікається на честь когось із святих угодників Божих, який з цього моменту стає Небесним покровителем охрещуваного. Наші предки давали імена своїм дітям по імені святого, пам’ять якого припадала на день народження або на день його хрестин. Іноді ім’я дитині обирали на честь святого, особливо шанованого всією сім’єю, хоча б день його пам’яті за часом був на певній віддалі від дня народження немовляти Можна вибрати будь-яке православне ім’я, а би воно було в святцях, а «строго за календарем» називати немовля зовсім не обов’язково. Якщо до моменту здійснення Таїнства Хрещення ім’я вже вибране, то потрібно визначити, в честь кого з святих, що носили таке ім’я (якщо їх декілька), буде відбуватися наречення. Цей святий і буде небесним покровителем новоохрещеного, а визначений за календарем день його пам’яті називається іменинами, або днем Ангела, а на церковній мові – днем тезоіменитства. Святому, на честь якого названа дитина, можна замовляти молебні, а його ікона обов’язково повинна бути у дитини вдома.